Мова моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаютебе не вивчену-
Просту, домашню,звичну,
Не з-за
морів покликану
Не з
словників насмикану.
Ти у мені із кореня,
Полем мені наговорена,
Дзвоном
коси накована,
В
чистій воді смакована,
Болем
очей продивлена,
Смутком
багать продимлена,
З
хлібом у душу всмоктана,
В поті
людськім намокнута,
З
кров”ю моєю змішана,
І аж до скону захищена.
Свято було встановлене Указом президента України Леоніда Кучми в 1997 році. А святкуємо ми його на честь українського літописця Нестора — послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Саме з нього, вважають дослідники, і починається писемна українська мова. Мелодійна, ніжна, солов’їна — не вистачить слів, щоб описати нашу рідну українську мову. Сьогодні нею розмовляють близько 45 мільйонів людей, і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.
З цієї нагоди Іванівською районною бібліотекою для дітей була проведена бесіда-спілкування "Дзвени струмочком рідна мова".
Бібліотекар Логвиненко В.М. розповіла учням 2-4 класів Іванівської ЗОШ №2 про корені українського слова, які поросли з найдавніших діалектів праслов'янських племен Давньоруської держави, про те, що дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова, а сьогодні вона святкує своє відродження.
Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця —
українська. Так давайте ж разом вивчати, зберігати та примножувати українську
мову, і нехай нашому роду ніколи не буде переводу.
Немає коментарів:
Дописати коментар