Відкрий свою Іванівку

Рідний край... Розлогі степові простори, чудові краєвиди, високе голубе небо, щире південне сонце - все це прекрасна, смаглява Іванівська земля. Іванівський район розташований на крайньому сході Херсонщини. На півночі межує з Нижньосірогозьким районом, на сході з Нововеселівським районом Запорізької області, на півдні і заході з Генічеським і Новотроїцьким районами.

Наш Іванівський край - край хліборобів - радо зустрічає гостей, оповідає нам про свою багату історію і славне сьогодення.

Для того, щоб краще пізнати свій рідний край у нашій бібліотеці з читачами була проведена краєзнавча вікторина "Відкрий свою Іванівку", з якої бібліотекар молодшого відділу Логвиненко Валентина Миколаївна разом з дітьми дізнались про історію і розвиток селища Іванівка та Іванівського району.

 

 

 

 

 

Діти дуже добре показали свої знання, відповідаючи на запитання вікторини.

 І хто хоче більше дізнатися про глибинну історію нашої іванівської землі, вируюче сьогодення, народжене у боротьбі і труді, можете завітати до нас у бібліотеку і ознайомитися з літературою про наш таврійський край, яка представлена на викладці "Немає кращої землі, ніж та, що зветься рідним краєм"

Будьмо знайомі - Європа

Щорічно, з 2003 року, в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.

Відзначення Дня Європи в Україні − це важливий крок у зміцненні самоідентифікації України як європейської держави, причетної до традицій і цінностей Європи.

Іванівська районна бібліотека для дітей провела цикл подорожей по країнам Європи "Будьмо знайомі - Європа".

Наші відвідувачі мали змогу ознайомитись з культурною спадщиною країн Європи здійснивши віртуальні подорожі пам'ятками Франції, Данії, Швеції, Великобританії, Італії, Чехії. Діти отримали цікаву інформацію про історичне минуле і сучасність європейських країн.

 

 

 

 

Родинна вітальня "Від материнської усмішки іде до всіх тепло"

Родина, сім'я - це найдорожче для кожної людини.У сім'ї діти вчаться добру, вчаться шанувати свій рід,свою землю, берегти пам'ять свого роду. Мамина пісня, батьківська хата, бабусина вишиванка, дідусева казка - це все наша родословна  пам'ять, наші символи, наша історія. В сім'ї повинні любити одне одного, повинна панувати атмосфера взаємодопомоги, тепла, турботи, в цій сім'ї ростуть щасливі діти. Саме тому,  15 травня в світі відзначається міжнародний день родини. І наша бібліотека спільно з районним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді для учнів 7-10 класів ЗОШ №2 провела родинне свято "Від материнської усмішки іде до всіх тепло". Бібліотекарі розповідали учням про значення сім'ї для кожної людини, також про те, що для кожного з нас означають батько та матір. Які дорогі для кожного ці слова! Скільки в них тепла, щастя, радості, душі, милосердя і доброти! Хочеться, щоб кожен із нас шанував своїх батьків, розумів їхні мудрі поради, думав про них і піклувався. Після вступної частини свята учням була представлена конкурсно-розважальна програма: це -  різноманітні вікторини, "вгадай пісню по опису", літературний конкурс та "аукціон ввічливі слова". Бажаючі коротенько розповідали про себе, свою сім'ю, про те,які звичаї та традиції панують у них в родинах. Найактивніших учасників було нагороджено призами. Директор районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Студзінська І.Б. запропонувала переглянути відеофільм "Женский капитал: умные девушки выбирают семью".

                                                                           

 

Творчий портрет "Панас Мирний - майстер великих прозових жанрів"

Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера в місті Миргороді на Полтавщині.

Перші вісім років провів на службі у казначействі в невеликих містах Полтавщини. Саме на цей час припадають його перші спроби літературної творчості та фольклористичної діяльності. Робочі дні в Панаса Яковича були досить напруженими, та попри все письменник знаходить час для творчості. В одному з листів до М. Коцюбинського він писав: “Роботою казенною обкладений так, що кожного вечора до півночі доводиться над нею сидіти, а думка – хоч після півночі по одній стрічці що-небудь написати. Сьогодні стрічка, завтра стрічка, за тиждень – то й сім стрічок, а як за місяць – то набереться аж тридцять. Отак потроху та помалу, то, може, що-небудь і виклиниться”.

Перший вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав» були підписані ім`ям Панас Мирний та опубліковані у львівському журналі «Правда» в 1872 році.

Панас Мирний з початку 1860-х років публікував свої фольклорні матеріали в «Полтавских губернских ведомостях», друкувався в «Основі», а пізніше видав окремі збірники казок і пісень, перекладав оповідання Тургенєва.

Разом з своїм старшим братом і натхненником Іваном Біликом збирали народну творчість, а також закінчує роботу над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

В будинку, де жив письменник з 1903 року, утворено літературно-меморіальний музей. В Полтаві в 1951 році було відкрито пам`ятник письменникові.

Так, до 165-річчя від дня народження українського письменника учням 6-8 класів була представлена слайдова презентація "Панас Мирний - майстер великих прозових жанрів", де вони детальніше ознайомилися з творчістю письменника. 

 

 

 

 

 

Мамо, простели до сонця рушники!

 

Рідна мати... Вона—любов, вона—печаль і втіха,

Жива вода на виразки душі.

Поки живе—обереже від лиха,

Завжди підтримає мене.

 Рідна мати...

Зоряно й незгасно

Горить у серці повсякчас...

Вона мене виводить на дорогу,

Вона мені просвітлює віки,

Де радість і печаль мого народу

Врослися у вишневії гілки.

У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пісня жайворонка, теплий весняний вітер приносить Свято матері.

Слово «мати»... Вічне й неповторне, як світ. Де б ми не були, що б не робили, та завжди матуся освітлює наш шлях своїм ніжним серцем, відданим своїй дитині. Вона завжди поруч — і в дні важкі, і в дні на щастя щедрі.

Ось такими теплими словами про маму бібліотекар молодшого відділу Логвиненко В.М. розпочала захід присвячений Дню Матері "Мамо,простели до сонця рушники!" для відвідувачів нашої бібліотеки. Діти з задоволенням ознайомилися з самою історією виникнення свята. А зачитані дітлахами вірші були присвячені також мамам.

 

 

 Виставка робіт "Мамині руки творять дива" зроблених умілими руками матусь наших читачів.

 

 

 

 

 

 

 

Стоять безмовно обеліски вічні, сняться їм дороги героїчні

 В цьому році ми відзначаємо 69 - у річницю Перемоги над німецько- фашистськими загарбниками.

Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945рр. Не щезне в пам’яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашистами. Хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших. Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день назавжди залишиться для нас затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги.

З цієї нагоди в нашій бібліотеці була проведена меморіальна година "Стоять безмовно обеліски вічні, сняться їм дороги героїчні". Бібліотекар розповіла про тяжкі воєнні роки війни 1941-1945рр. Яка нелегка доля спіткала дітей-війни та жінок. Адже скільки жінок, юних дівчат виносили на своїх тендітних плечах поранених,  збивали ворожі літаки, були снайперами, виконували чоловічу роботу в тилу ворога. Діти читали вірші про війну, та уривки з улюблених книг: Родимцев О."Марійка з мишоловки", П`ятишкін П. "Незгасне полум`я", Тютюнник Г. "Климко", Нікольський Б."Солдатський секрет" та інші.

Також була оформлена тематична полиця "Їх подвиги в пам`яті вічні".

 

А перегляд відеофільмів про Велику Вітчизняну війну запропонував нашим читачам пункт вільного доступу до мережі Інтернет. 

 

 

 

 

 

 

 

 

День Перемоги

Щороку ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами. Минають роки, відлітають  у вічність. Минуло стільки років, відколи замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов на нашу землю мир довгожданний, вистражданий, оплачений найвищою ціною людського життя. Все далі відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам'ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя. Кожен з нас поділяє думку, втілену в словах: "Ніхто не забутий, ніщо не забуто".Можна по-різному ставиться до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя за щастя інших. Акція "Читаємо книги про війну - це подарунок наш на свято Перемоги" та заходи, які пройшли в нашій бібліотеці, присвячені пам'яті жертв Другої світової війни , - це лише маленька часточка великої данини пошани полеглим.